Наукові публікації університету

Загальний вміст озону над станцією Київ-Голосіїв за наземними та супутниковими вимірюваннями у 2010—2015 рр.

Наземні вимірювання загального вмісту озону (ЗВО) в одиницях Добсона (ОД) проводяться за допомогою спектрофотометра Добсона на станції Київ-Голосіїв з травня 2010 р. Наземні вимірювання здійснюються за умов «прямого Сонця» (Direct Sun – DS), ясного неба в зеніті (Zenith Blue – ZB) чи хмарного неба в зеніті (Zenith Cloud – ZC) у стандартних парах довжин хвиль A, C, D у ближньому ультрафіолетовому діапазоні λ = 300…340 нм). У цій роботі досліджуються розбіжності між супутниковими і наземними спостереженнями ЗВО в атмосфері над вказаною станцією. Крім того, розглядаються сезонні варіації ЗВО та зміни різниць між супутниковими та наземними вимірюваннями. Першим завданням роботи є дослідження головних особливостей сезонних варіацій ЗВО на станції Київ-Голосіїв. Друге завдання полягає в оцінці рівня відмінностей між супутниковими й наземними значеннями ЗВО та визначенні можливих причин цих відмінностей. Ми обробили вимірювання загального вмісту озону з допомогою спектрофотометра Добсона в двох парах довжин хвиль (AD і CD) для типів DS, ZB та ZC. Були залучені також супутникові дані приладів OMI/Aura, GOME-2/MetOpA та GOME-/MetOpB. Для порівняння використано окремі вимірювання неподалік наземної станції та побудовані на їхній основі моделі з шестигодинним кроком. Різниці між супутниковими (модельними) та наземними даними досліджено окремо для кожного типу вимірювань спектрофотометра Добсона. Визначено, що мінімальні річні середні значення ЗВО фіксувались у 2011 р. (319…322 ОД залежно від типу вимірювань), а максимальні – 2013 р. (327…338 ОД). Різниця між супутниковими й наземними даними демонструє сезонний цикл із відносною недооцінкою ЗВО при наземних спостереженнях у кінці осені — на початку зими. Головною причиною бачиться деяке заниження DSAD-значень поблизу моменту зимового сонцестояння. Вказане явище у першу чергу погіршує якість AD-даних через швидкий спад інтенсивності випромінювання у короткохвильовій парі A при збільшенні зенітної відстані Сонця (збільшується вплив розсіяного світла). Типові значення розбіжності сягають 20 ОД, а іноді й більше. Розбіжності збільшуються при високому вмісті озону понад 400 ОД. Навпаки, CD значення у таких умовах виявляються завищеними порівняно з модельними. Згідно з результатами зіставлення з супутниковими вимірюваннями, для спектрофотометра Добсона № 040 станції Київ-Голосіїв високу якість демонструють ряди спостережень типів DSAD, DSCD і ZBAD (за винятком DSCD для 2015 р.). Спостереження ZBCD і ZC виявляються нестійкими стосовно середніх різниць, а подвоєні середні квадратичні відхилення, обчислені протягом календарного року, регулярно перевищують 25 ОД.

ID: 209975
Кількість показів: 63
дата змінення: 20.08.2018 10:40:21
Ким змінено (ім'я): (phys4) Зоя Грицай
Вид роботи:  Наукова публікація
Тип роботи:  Наукова стаття
Кількість сторінок:  15
Рік видання:  2018
Звітний рік:  2018
Видання:  Космічна наука і технологія (Space Science and Technology)
Том:  24
Випуск, частина:  3
Номери сторінок:  40-54
Галузь науки:  Фізика
Автори,співробітники Університету:  Грицай Асен Васильович / Міліневський Геннадій Петрович
Кафедра / Відділ:  Астрономії та фізики космосу / НДЛ Фізики космосу
№ теми: 
Посилання на статтю (посилання на рецензію в журналі (для монографій):  ftp://ftp.mao.kiev.ua/pub/journals/knit/2018-24/knit-2018-24-3-05-grytsai.pdf
Ключові слова:  загальний вміст озону, спектрофотометр Добсона, супутникові вимірювання, спостережні ряди, порівняння даних
Опубліковано за рішенням Вченої ради:  ні
Інститут/Факультет:  Фізичний факультет

Повернення до списку

Вгору